Марія Вард

 «Бог інколи потребує людей, які випередять день, щоб його сповістити, але вони повинні померти ще до того, як настане світанок». Це можна сказати і про нашу засновницю.

Марія Вард народилася наприкінці 16 ст.,в шляхетній англійській родині, яка залишилась вірною католицькій Церкві навіть після «реформи» Генріха VIII. Вона виросла серед переслідувань. Як молода жінка, після довгих пошуків зрозуміла, що Бог кличе її до заснування нового способу монашого життя.

Батьки бажали, щоб Марія створила міцну католицьку родину але в її серці вже дозрівало інше покликання, тому і відмовляла всім пропозиціям щодо шлюбу. Марія Вард виїхала до Франції. Тут вона вже мала змогу розпочати монаше життя.

Приклад Марії притягнув інших дівчат, які прибули з Англії у пошуках свого покликання. Майбутні сестри Згромадження Ісуса носили звичайний на той час чорний вдовин одяг, опікувалися бідними дівчатами, засновували школи. Навіть донині в Європі школи Марії Вард – одні з найвідоміших католицьких шкіл.

За Божою вказівкою Марія Вард від початку обрала св. Ігнатія Лойолу за зразок духовного наслідування, а Конституції Товариства Ісуса, тобто єзуїтів – за устав свого нового Згромадження. На загал, це викликало чимале здивування. Причиною цього здивування було те, що сестри не мали бути зачиненими за стінами монастиря, але вільними для служіння іншим та відкритими для потреб сьогодення. Церква ж в 17 ст. не сприймала такий спосіб монашого життя. Марії Вард довелося пройти багатьма перешкодами, непорозумінням, навіть переслідуванням. ЇЇ орден було зруйновано, а її саму визнано за єретичку. Померла Марія Вард в 1645р., так і не побачивши плодів своєї життєвої діяльності. Та вона залишилась вірною Церкві, Божим вказівкам щодо ордену та своєму покликанню. Згромадження не перестало існувати, поступово відновлювалось і сьогодні розповсюджено по цілому світі під назвою Congregatio Jesu – українською мовою - Згромадження Ісуса. Наші сестри, на сьогоднішній день живуть та працюють в сорока чотирьох (44) країнах світу.

Марія Вард своїм життям та діяльністю поширювала та обороняла віру. На той час вона це робила через засновування шкіл для дівчат. Їх  навчали не лише мовам, арифметиці, але й бути добрими господинями. Марія Вард вважала – де добра жінка, там добра, сильна сім’я, там здорова людська спільнота.

У своєму намаганні вона випередила час. Господь її підтримував і  благословив новий стиль посвяченого Йому життя. Не даремно вона говорила: « Бог має для всього свій час!»

На сьогоднішній день, тобто в 2009р. Марія Вард Церквою визнана як Поваги Гідна (Venerabilis), що є першою сходинкою в процесі беатифікації.